ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЗАГИБЛИХ БОБРИНЧАН


Дошка на честь Віталія Петровича

У Витязівці на приміщенні загальноосвітньої школи, 15 травня, відкрили пам’ятну  дошку на честь загиблого військовослужбовця – Віталія Петровича. У стінах цієї школи Віталій здобував освіту, тож односельчани, вчителі пам’ятають земляка ще з юних літ.

“…Життя Віталія раптово обірвалося 13 серпня 2014 року у зоні проведення антитерористичної операції на сході України, у місті Горлівка, Донецької області під час виконання чергового бойового завдання. Той день видався теплим, світлим, як саме життя Віталія…”, - згадували під час відкриття дошки.

Разом з батьками Віталія Петровича на мітингу-пам’яті були присутні голова райради Іван Танасієнко, голова райдержадміністрації Сергій Шевченко, в.о начальника відділу освіти РДА Володимир Бібік, демобілізований учасник АТО Ігор Каліщук. Прийшли згадати Віталія його рідні та близькі, друзі, товариші, жителі села. Зорганізували пам’ятний реквієм учні та вчителі Витязівської школи.

Відкрити дошку Віталію його батько та брат. Всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблого земляка та усіх військовослужбовців, хто віддав життя у боротьбі за українську державу.

Під час мітингу звучали зворушливі слова та спогади про Віталія Петровича, діти читали вірші, запалили свічі пам`яті. Війна посилає жорстокі випробування. Ми втрачаємо кращих людей,справжніх Героїв.

Герої не вмирають, вони вічно житимуть у наших серцях. Ми будемо пам’ятати про них.

ДОШКА НА ЧЕСТЬ ЗАГИБЛОГО ВОЇНА-ПРИКОРДОННИКА АНАТОЛІЯ ЛУЦКА

У День прикордонника, 28 травня, на приміщенні Бобринецькокої ЗОШ № 3 відкрили меморіальну дошку на честь випускника закладу Анатолія Степановича Луцка – воїна-прикордонника, який загинув на Сході України.

Вшанувати світлу пам'ять про Героя України прийшли його рідні, друзі, представники колективу Компаніївського технікуму ветеринарної медицини, земляки, товариші по службі, представники Київського прикордонного загону, керівництво міста та району. Від районної ради присутніми були керуючий справами виконавчого апарату Надія Іванова, працівники апарату.

Важко було присутнім стримати сльози, тим більше рідним та близьким, коли освячував дошку настоятель Свято-Миколаївського храму отець Юрій Онисько, коли хвилиною мовчання вшанували пам'ять про Анатолія.

Життєрадісний погляд молодого хлопця назавжди залишиться в пам’яті бобринчан…

Перший заступник голови районної державної адміністрації Валентин Мельник у своєму виступі зазначив, що вшанування патріотів, які віддали своє життя за українську державу – це священний обов’язок кожного. Від імені райдержадміністрації, районної ради він щиро поспівчував горю батьків та рідних загиблого військовослужбовця.

Трагічні дні, яким вже у липні виповниться рік, згадала старший лейтенант Прикордонних військ Олена Кальчук. Вона  розповіла про трагічний період для України та їхнього підрозділу, зокрема. Адже у липні 2014 року разом з Анатолієм загинуло ще кілька прикордонників, їх товаришів по службі. Було багато й поранених бійців…

Зі словом звернулася й куратор групи Компаніївського технікуму ветеринарної медицини, в якій навчався Анатолій Степанович. – Сьогоднішня подія, це лише маленька краплиночка нашої подяки до його імені, за мирне майбутнє. Своє ім’я Анатолій вже вписав золотими літерами в історію рідної школи, рідного міста, рідної землі, - сказала куратор.

Поспівчував горю батьків військовий комісар Бобринецько-Устинівсько-Компаніївського ОРВК Микола Капітоненко. Микола Петрович як людина військова, своїми позитивними відгуками ще раз підтвердив, що загиблий гідно виконав свій військовий обов’язок.

Хай не зів’януть квіти, покладені до пам’ятної дошки на честь Героя, хай живе вічна пам'ять про захисника України!

 

У ПАМ'ЯТЬ ПРО ВІТАЛІЯ ВОЛКОТРУБА – ЗАГИБЛОГО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ, ВІДКРИТО ПАМ’ЯТНУ ДОШКУ

Біля стін НВК “Бобринецька гімназія-ЗОШ І-ІІІ ст.№1”, в якій навчався загиблий,  2 серпня зібралося чимало бобринчан, які прийшли вшанувати світлу пам'ять про військовослужбовця, який загинув захищаючи територіальну цілісність України. Серед них рідні та близькі Віталія, товариші по службі, районне та міське керівництво, духовенство, бобринчани.

Про молодшого сержанта було сказано багато гарних слів. Перспективний, молодий військовослужбовець був активною, цілеспрямованою людиною. Рідні та близькі, назавжди втративши сина, чоловіка, батька, брата, зі сльозами на очах згадують Віталія, його енергію, жаху до життя та нездійснені плани й мрії. Бойові та військові товариші пам’ятають його відданість, надійність та мужність. Він, проходячи службу на посадах старшого розвідника, радиста, старшого радиста у 3-му окремому полку спеціального призначення, у серпні 2014 року був нагороджений медаллю із позолотою “за сумлінне виконання обов’язків під час охорони Дніпропетровського аеропорту”.

Слова співчуття мамі Віталія – Галині, його брату Володимиру, дружині Анні та сину Ігорю висловили голова райдержадміністрації Сергій Шевченко, голова районної ради Іван Танасієнко, військовий комісар Бобринецько-Устинівсько-Компаніївського ОРВК Микола Капітоненко, командир групи І загону військової частини 2336 м.Кіровограда Максим Брянчіков, міський голова Леонід Кравченко.

Від імені родини Волкотрубів виступив брат загиблого – Володимир.  Безмежний біль від втрати та найсвітліші спомини про рідного їм Віталія… Кожне слово ятрило душу.

Обряд освячення пам’ятної дошки на честь Віталія Волкотруба здійснив настоятель Свято-Миколаївського храму отець Юрій Онисько. Після чого, побажав кожному миру, благополуччя та невичерпної віри у мир та встановлення справедливості.

І хай не в’януть квіти біля портрета захисника української держави, як не згасне світла пам'ять про порядного, відданого військовій присязі бобринчанина.

 

ВШАНОВАНО ПАМ'ЯТЬ ІГІТА ГАСПАРЯНА

1 вересня біля Бобринецького сільськогосподарського технікуму ім.В.Порика Білоцерківського НАУ було людно. Студенти, педагогічний колектив, жителі міста зібралися біля стін закладу, щоб вшанувати пам'ять загиблого під час проведення АТО бобринчанина, бувшого студента технікуму – Ігіта Гаспаряна. На його честь, в пам'ять про нього, зразкову мужність та відданість військовому обов’язку, відкрили пам’ятну дошку.

Участь у церемонії взяли голова районної ради Іван Танасієнко, керуючий справами виконавчого апарату районної ради Надія Іванова, перший заступник голови РДА Валентин Мельник, заступник голови РДА Людмила Сопільняк, заступник військового комісара Бобринецько-Устинівсько-Компаніївського ОРВК     Ігор Каліщук, міський голова Леонід Кравченко, рідні загиблого, студенти, учасники АТО, бобринчани.

Під час пам’ятного  мітингу багато лунало виступів, слова яких пронизані печаллю та смутком у зв’язку з тяжкою втратою – загибеллю сина України.

Виступаючи голова районної ради Іван Танасієнко подякував батькам за сина, який гідно захищав Україну. Висловивши щирі співчуття у зв’язку з тяжкою втратою побажав їм витримки та сили, а всім присутнім встановлення миру на українській землі.

Багато гарних слів лунало на адресу Ігіта Гаспаряна – активного та життєрадісного молодого чоловіка. Спритного спортсмена, постійного учасника самодіяльності. Вшанував пам'ять про загиблого й директор Бобринецького сільськогосподарського технікуму ім.В.Порика Білоцерківського НАУ Валерій Сніжко, а класний керівник групи Людмила Решетілова згадала прекрасні студентські роки Ігіта, його неординарну особистість, перспективність та любов до життя.

Настоятель Свято-Миколаївської церкви УПЦ КП отець Юрій Онисько здійснив освячення пам’ятної дошки загиблому військовослужбовцю.

Присутні вшанували пам'ять загиблого військовослужбовця-земляка хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної дошки.

 

ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ ЮРІЯ ОЛЕФІРЕНКА ТА ВЯЧЕСЛАВА СТОРОЖЕНКА ПРИСВЯЧЕНО

Мужні, віддані військовій присязі, талановиті й професійні військовослужбовці, патріоти своєї Батьківщини – такими словами згадували загиблих бобринчан, на честь яких 19 вересня відкрито пам’ятні дошки на приміщенні міської школи №5, в якій вони навчалися. Імена: Юрій Борисович Олефіренко та Олег Вячеславович Стороженко, їх постаті, викарбовано не лише на гранітних дошках, а й у серцях бобринчан.

Капітан 1-го рангу, командир 73-го морського центру спеціального призначення Юрій Олефіренко загинув 16 січня 2015 року під час розвідувальної операції. Його підрозділ виявив та передав координати вогневих точок противника, завдяки чому українська артилерія зупинила обстріл противника по мирних мешканцям.  Трагічної хвилини автомобіль групи Юрія Борисовича потрапив під мінометний обстріл бойовиків у поблизу Маріуполя. Його серце перестало битися, а бійці, які були поруч, завдячують життями самовідданому капітану, справжньому військовому. Указом Президента "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Юрій Олефіренко посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Зі сльозами на очах близькі та рідні загиблих, керівники району, міста, військовий комісар, депутати, військовослужбовці, військові побратими загиблих, громадські діячі, волонтери та пересічні бобринчани згадували цього дня і Олега Стороженка. Молодого чоловіка, який присвятив себе військовій службі і за власним бажанням пішов захищати державу на схід. Лихо настигло Олега Вячеславовича 02 березня 2015 року в районі Маріуполя. Мічман підрозділу ВЧ А1420 загинув героєм у зоні проведення АТО під час виконання спеціального завдання по захисту незалежності і територіальної цілісності України.

Слів бракувало усім, і не тому, що немає чого сказати, а тому, що кожному підступали сльози на очі. На жаль, ніякі слова вже не повернуть до життя гідних українців, наших земляків, чоловіків, синів, братів, батьків…

Виступаючи, голова районної ради Іван Танасієнко висловив щирі слова співчуття рідним та родинам Юрія Борисовича, Олега Вячеславовича. Низько вклонився матерям загиблих за синів-патріотів, за їх самовідданість та боротьбу за суверенітет держави.

Перший заступник голови РДА Валентин Мельник, співчуваючи рідним, закликав бобринчан, підростаюче покоління пам’ятати значимість вчинків військових, їх саможертовність, прагнення до встановлення справедливості, надвисокий патріотизм.

Згадували загиблих й їхні військові колеги, побратими, ті, хто був поруч з ними до останнього подиху.

Віддана честь родинам загиблих, військовий караул, майоріння державної символіки, значимі слова ведучих мітингу пам’яті – всі ці символи поваги й шани до військових є свідченням того, що українці є щирими людьми, які прагнуть до миру, свободи, справедливості.

Закликав молитися за мир, за збереження здоров’я та життів наших бійців настоятель Свято-Миколаївського храму отець Юрій Онисько. Він здійснив освячення дошок загиблих та побажав родинам загиблих терпіння, а усім бобринчанам здоров’я й Божої благодаті.

На вівтар перемоги українців над ворогом покладено дев’ять життів – наших бобринчан. За рік АТО наш край, як й інші, поніс великі втрати. Оплакуючи та пам’ятаючи кожного із загиблих, надіємося, що мир буде встановлено й більше жодне життя не буде забрано.

До уваги громадян